Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний

Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі.

І знову, як щорічно, у цю весняну пору починає Україна день новий із Шевченковим іменем. 07 березня Юлія Мазурчук провела гру Шевченкознавців, метою якої було сприяти формуванню у дітей осмислених систематичних знань про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, поглибити інтерес до літератури як навчального предмета; розвивати уміння швидко орієнтуватися в матеріалі, у завданнях, чітко формулювати відповіді на запитання; розвивати розумові сили, багатство мови, логічне й образне мислення, довільну пам’ять, увагу, уяву; виховувати повагу до Кобзаревого спадку, до його трагічної й героїчної долі, виховувати активну самостійну особистість, свідомого громадянина України.

Гра була незвичайною, тому що проходила між викладачами та учнями. Цей захід допоміг зрозуміти і усвідомити неоціненний вклад Т.Г.Шевченка у зародження української культури, мови, держави, ще раз переконатися, що поезія Шевченка – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душі людей!